Тілесно-орієнтована терапія і заземлення

Почнемо з того, що ж таке заземлення у психотерапевтичному процесі? Буквально, це — опора, зв’язок з реальністю та своєю тілесністю.

Це здатність людини відчувати власні емоції, імпульси тіла, самопочуття. Усвідомити себе в реальності можна за допомогою простої практики: назвати 5 речей, які бачиш; 4, які можеш відчути на дотик; 3, які можеш почути на слух; 2 речі, які можеш понюхати і одну, яку можеш спробувати на смак. І ми ніби знову повертаємося у тіло…

У будь-якому психотерапевтичному процесі клієнт отримує декілька аспектів заземлення.

  • Безпечне середовище. Тут можна опиратися на довіру і відкриватися. Психолог створює саме такі умови, відповідає за збереження конфіденційності і безумовного прийняття клієнта.
  • Опора на емоції. Сканування: «Що з тобою зараз відбувається?», «Які емоції викликає дана ситуація?», «Яку емоцію ти забороняєш у спілкуванні з цією людиною?» дозволяє краще зрозуміти себе і свої справжні переживання.
  • Вільний рух і експериментування. У груповій тілесно-орієнтованій терапії практикується вільний спонтанний рух із закритими очима. Це дає можливість прислухатися до себе і йди за імпульсами власного тіла. Прислухатися до себе — це корисна звичка у сучасному багатоінформативному світі спокус, реклами, маркетингових маніпуляцій. Людина вчиться щоразу давати собі відповідь на запитання «А що я насправді хочу, чого насправді потребую, як це для мене?»
  • Самовияв. Тіло , на жаль, накопичує досвід завмирання, самоприховування, щоб уникнути небезпеки. Загубитися у натовпі, бути непомітним, не проявлятися, — ці стратегії можуть ставати звичними і на тілесному рівні, вони ніби дають гарантію безпеки, але, з іншого боку, забирають життєву енергію, заважають досягати бажаного, обмежують свободу. Тому важливо вчитися проявлятися через тіло, вчитися рухатися вільно у своєму темпі використовуючи власні рухи.
  • Дихання. За допомогою дихання ми тримаємо зв’язок зовнішнього світу з внутрішнім. Вчимося глибокому диханню, заспокоюємося, скануємо свій внутрішній стан. Зосереджуючи увагу на диханні, ми контейнеруємо емоції, тобто усвідомлюємо їх і ніби проживаємо. Це дозволяє не втікати від них, не пригнічувати, а дозволити їм бути частинкою нас, як важливе відреагування на події.

Якщо ми навчимося з любов’ю ставитися до свого тіла, без муштри, звинувачень, знищення, насилля, воно завжди підтримає нас у складні часи стресів, випробувань, дасть нам потрібну, енергію, силу, опору! Тому, живіть в задоволення, не забувайте про якість життя, здоровий сон, рух, адже життя одне.

З любов’ю, Олена Тіунова

Учасниці тренінгу «Розмова з тілом» 13.02.2021

Опубликовано olenatiunova

Олена Тіунова - практикуючий психолог, PhD, кандидат психологічних наук, авторка та ведуча освітнього курсу "Основи арттерапії"

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: